Тараканівська громада
Дубенський район, Рівненська область

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО РЕШТКИ МЕРТВИХ ТВАРИН?

Неналежне поводження з рештками загиблих тварин є загрозою для поширення небезпечних інфекцій, спільних для людини та тварини, як туберкульоз, бруцельоз та інші. Туберкульозом хворіють 55 видів свійських і диких тварин та 25 видів птахів. Найбільш чутливі до цієї хвороби є велика рогата худоба, свині та кури. Бруцельоз уражає всі види сільськогосподарських тварин, а також може передаватися до людини. Ця хвороба характеризується лихоманкою, ураженням кісток і суглобів, серцево-судинної, ендокринної, нервової та інших систем організму. Часто тварини гинуть від сибірки, сказу, атипової пневмонії, збудники яких можуть зберігатися у трупах тривалий час. При розкладанні решток тварин здебільшого забруднюються ґрунти та ґрунтові води. Забруднена вода, яку ми споживаємо й служить фактором передачі збудників багатьох інфекційних захворювань. 

Суб’єкти господарювання, у процесі діяльності яких утворюються побічні продукти тваринного походження, відповідно до ст. 20 ЗУ “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною” зобов’язані направляти утворені на їх потужностях побічні продукти тваринного походження (в тому числі туші тварин) на оброблення, переробку з метою подальшої утилізації або для здійснення операцій з видалення. Утилізацією є використання побічних продуктів тваринного походження як матеріальних ресурсів до або після здійснення оброблення, переробки, а також спалення з отриманням теплової енергії, пари, гарячої води тощо. Видаленням вважається спалення, захоронення або ж інші методи, дозволені законодавством, що не призводять до утилізації. Всі продукти тваринного походження, в залежності від різноманітних факторів, зокрема причин загибелі тварин, наявності інфекційних захворювань поділяються на три категорії, для кожної з яких передбачені можливі способи поводження з такими продуктами. Залежно від категорії, до якої відносяться рештки тварин, допустимими методами поводження з ними є виробництво органічних добрив або покращувачів ґрунту після стерилізації; компостування або перетворення на біогаз після оброблення, шляхом стерилізації; видалені шляхом спалювання та ін.

Тобто, закон визначає конкретний порядок поводження з рештками тварин і це в жодному разі не може бути розміщення їх на смітниках чи будь-де просто неба.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 ЗУ “Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиноюсуб’єкти господарювання, у процесі діяльності яких утворюються побічні продукти тваринного походження за неналежну утилізацію чи видалення таких об’єктів несуть відповідальність у формі штрафу. Для юридичних осіб розмір штрафу становить від 23 до 30 мінімальних розмірів заробітних плат (від 96 000 грн. до 125 190 грн.), а для фізичних осіб підприємців – від 8 до 15 мінімальних заробітних плат (від 33 400 грн. до 62 600 грн.).
Розглядати справу та накладати штраф мають право головні державні інспектори та їх заступники від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини (Держпродспоживслужби України) та його територіальних органів. Підставою для розгляду такої справи є протокол, який складається державними інспекторами Держпродспоживслужби України та її територіальних органів. 

Незаконне розміщення решток тварин на земельній ділянці призводить до псування земель та зниження їх родючості. Кодекс України про адміністративні правопорушення у ст. 52 встановлює відповідальність за псування та забруднення сільськогосподарських та інших земель. Псування земель, в розумінні ЗУ “Про державний контроль за використанням та охороною земель” означає порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.
Псування земель тягне за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн), а на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.). Право складати протоколи та накладати штраф за це правопорушення мають представники Державної екологічної інспекції та її територіальних органів.

Окрім адміністративної відповідальності, незаконне розміщення решток тварин на земельній ділянці, залежно від завданої шкоди, тягне за собою і кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 239 Кримінального кодексу України, забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 3 400 грн.). 

Отже, рештки загиблих тварин належать до побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною. Законами України визначається порядок поводження з такими продуктами, серед яких є утилізація або ж видалення побічних продуктів тваринного походження, однак ні в якому разі їх не можна розміщувати у смітниках, вже не кажучи про залишення їх розкладатися просто неба посеред поля чи в іншому місці. Невиконання цього обов’язку може стати причиною забруднення ґрунтів, підземних вод та атмосферного повітря. Крім того, при виявлені решток тварин ніколи не відомо, що стало причиною їх загибелі та переносниками яких інфекцій вони є. Здебільшого, всі інфекції, якими можуть бути заражені свійські тварини є зооантропонозні, тобто такі, що можуть передаватися до людини. Тому, у разі виявлення решток загиблих тварин необхідно повідомити про це територіальні органи Держпродспоживслужби України, Державної екологічної інспекції України  та Національної поліції.



« повернутися до списку новин